Не лише карате: які спортивні дисципліни були заборонені в СРСР


СРСР увійшов у історію як держава з численними обмеженнями та заборонами. Деякі з цих заборон нині здаються абсолютно абсурдними.

Наприклад, радянським громадянам не дозволялось займатись певними видами спорту. Такі обмеження особливо поширювались у брежнєвську епоху. Людей, які займалися забороненими видами спорту, могли навіть заарештувати. Це парадоксально, адже влада намагалась створити образ населення Союзу як дуже спортивної нації. Які саме види спорту були заборонені в СРСР, розповів блогер та дослідник радянського побуту Максим Мирович.

Карате — це бойове мистецтво, яке виникло в Японії і акцентує увагу на удари руками, ногами, блоки та кидки.

Це та інші східні бойові мистецтва у 1970-80-х роках перебували під забороною офіційно. При цьому в Союзі вільно розвивались бокс та різні види боротьби. Карате — це бойове мистецтво, яке виникло в Японії і акцентує увагу на удари руками, ногами, блоки та кидки. потрапляло під офіційні державні обмеження спершу з 1973 року, а потім після невеликого періоду "відлиги" -- з 1981 року і практично до самого розпаду СРСР.

Офіційно заборону аргументували тим, що карате, як новий і захоплюючий вид спорту, нібито відволікає спортсменів від футболу, волейболу, хокею, дзюдо та боксу. Однак дослідники припускають, що цей захід був частиною стратегії боротьби з вуличними бандами, які були типовими для пізнього періоду Союзу. Літні "вожді" побоювалися незнайомого їм бойового мистецтва і на всяк випадок просто забороняли його практикування.

Скульптура тіла

У 1960-х роках на Заході почала зростати популярність бодібілдингу. У цей період свою кар'єру розпочав Арнольд Шварценеггер, який згодом став іконою цього спорту. З часом бодібілдинг перетворився на цілісну філософію, що охоплює спеціальні підходи до харчування, відмову від шкідливих звичок та впливає на інші аспекти життя.

А в СРСР бодібілдинг, як і карате, наводив жах на партійні еліти. Тому з 1973 року його повністю заборонили. Навіть саме слово не вживали, заміняючи його на евфемізми типу "атлетична гімнастика" чи "культуризм". Втім, попри заборону в Союзі процвітали підпільні спортзали із саморобними тренажерами.

Йоґа

На відміну від перших двох спортивних дисциплін, йога сприяє розвитку внутрішнього спокою та гармонії. Проте в радянські часи її уникали, можливо, через те, що йога не лише фізична активність, але й цілісна життєва філософія та релігійна система. Ступінь занурення у цю практику кожен обирає самостійно, що було вкрай незвичним для радянської людини.

Тому навколо йоги кружляло безліч химерних чуток. Наприклад, у 1970 році студія "Київнаукфільм" презентувала радянським глядачам фільм з містичною назвою "Індійські йоги - хто вони?". В цій стрічці розповідалося, що йоги здатні їсти вогонь, спати на битому склі та витримувати неймовірний тягар. Такі неймовірні розповіді не лише не відштовхнули людей від йоги, а й пробудили до неї ще більший інтерес. У результаті, у 1980-ті почали з'являтись перші гуртки, де йогу розглядали виключно як фізичні вправи.

Більярд

Ви, можливо, не знали, але в СРСР більярд теж був під офіційною забороною. Причому забороняли його неодноразово. Перший раз гра потрапила під заборону в 1920-х роках, коли її засудили як "розвагу багатіїв і пережиток минулого". Після приблизно десяти років заборону скасували, і навіть почали проводити чемпіонати. Однак у 1947 році більярд знову оголосили буржуазним пережитком і прирівняли до азартних ігор. Повністю звільнити цю гру від будь-яких обмежень вдалося лише у 1989 році.

Брейкданс

Брейкданс можна вважати спортивним видом танцю. У 2024 році його навіть включили до програми літньої Олімпіади. Після появи брейкдансу наприкінці 1980-х років, радянська партійна верхівка намагалася завадити його проникненню до СРСР. У пресі з'являлися критичні статті, особливо у молодіжних виданнях. Проте у другій половині 1980-х брейкданс почав знаходити своє місце у масовій культурі. Танцювальні сцени можна побачити у таких радянських фільмах, як "Танці на даху" (1985), "Кур'єр" (1986), "Вище веселки" (1986), "Дорога Олена Сергіївна" (1988). Крім того, стиль одягу танцюристів брейкдансу, включаючи зручні широкі штани-банани з підворотами, стильні темні окуляри і кросівки на липучках, став частиною молодіжної моди.

Раніше OBOZ.UA розповідав, яких кривавих маніяків виростив СРСР.

Related posts