Особа здійснює переказ коштів з однієї картки на іншу та отримує за це комісійну винагороду.

Національний банк України б'є на сполох: активізувалися дропи, які обслуговують тіньову економіку

Національний банк України повідомив про швидке та значне розповсюдження нової шахрайської схеми з виведення коштів у тінь, яка здійснюється через так званих дропів (або "грошових мулів"). Державний бюджет України вже втрачає до 1 мільярда гривень щомісяця...

Дропи (від англ. to drop — кидати). Це особи, які за грошову винагороду надають доступ до своїх банківських реквізитів, включаючи картки, рахунки, пін-коди та доступ до інтернет-банкінгу. Виплата винагороди дропам залежить від того, як саме буде використано їхні банківські рахунки. Це можуть бути перекази між рахунками, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунків через платіжні термінали та інші операції.

Зазвичай дропи отримують винагороду в діапазоні від 20 до 100 доларів, залежно від специфіки наданих послуг. Іноді оплата може визначатися у вигляді відсотка від обсягу здійснених операцій. Дропи можуть переводити гроші між різними країнами і від різних осіб. Таким чином, вони здатні легко переміщувати фінансові ресурси по всьому світу, залишаючись "невидимими"...

У Національному банку України вважають, що нині кількість дропів у системі може досягати 100 тисяч, а обіг за їхніми картками може становити десятки мільярдів гривень. Наразі вони виступають транзакційною інфраструктурою для обслуговування тіньової економіки у різних галузях – підпільному гральному бізнесі, оподаткуванні та торгівлі підакцизними товарами.

"Таке явище становить загрозу для монетарної політики та бюджету, тому Національний банк України повинен вживати заходів і протидіяти йому", — заявив голова НБУ Андрій Пишний.

Журналістка видання "ВЗ" провела інтерв'ю з очільником Комітету економістів України Андрієм Новаком, обговорюючи обсяг проблеми.

— Пане Андрію, чому саме в цей період спостерігається збільшення кількості схем, пов'язаних з дропами?

-- Бо в Україні війна. Багато зовнішніх та внутрішніх пере­селенців. Багато підприємців, бізнесменів навіть з тимчасо­во окупованих територій сво­го часу переносили вироб­ництво і переводили грошові кошти підприємств і свої осо­бисті кошти за межі України. Під час війни і люди, і підпри­ємства хочуть захистити свій капітал, а найкраща форма за­хисту -- вивести його за межі України. Війна -- це невизначе­ність, це ризики. Тому цілком логічно, що ця схема активізу­валася саме зараз. Це -- один із наслідків війни.

-- Мета -- вивести кошти за кордон чи у такий спосіб уникають оподаткування?

-- Вони автоматично уникають українського оподаткування. Проте, на Заході ставки більшості податків значно вищі, ніж в Україні. Відтак, це точно не причина. Справжня причина полягає в безпеці. Люди прагнуть захистити свої кошти в стабільних і безпечних країнах, де немає війни.

-- Ці підприємці викорис­товують банківські карт­ки пересічних українців, їхні реквізити. Чи є це злочи­ном?

Все, що не заборонено, дозволено... Мені не відомі норми законодавства, які б забороняли такі операції. Коли через картки звичайного студента або пенсіонера проходять значні суми, зрозуміло, що це не їхній заробіток. Проте немає прямих обмежень на використання карток. Зокрема, не регулюється кількість карток, які може мати громадянин. Багато людей володіють кількома банківськими картками, зазвичай у різних банках. Жодних обмежень у цьому немає.

Якщо проблема є значною, регулятор має ініціювати запровадження у законодавстві певних обмежень на використання однією особою визначеної кількості карток або сум, які можуть переводитися протягом конкретного періоду часу тощо.

-- Чи можуть такі фінансо­ві операції стати причиною якогось злочину? Хтось ко­мусь не віддасть кошти, на­приклад.

-- Звісно, ризик є... Люди­на довіряє свої особисті гро­ші, по суті, сторонній людині. Зрив довіри можливий навіть між родичами та друзями... А тут ти довіряєш свої кошти людині, яку не знаєш особис­то. Але якщо такі операції від­буваються, значить, це дієвий механізм, він працює справно у переважній більшості випад­ків. Бо це взаємовигідно. Лю­дина щось отримує, нічого не роблячи, -- лише перекидаючи на комп'ютері (чи в телефоні) гроші з карти на карту. І отри­мує за це комісію.

-- Нацбанк створив типовий профіль дропа: переселенці, студенти... Зазвичай це люди, які потрапили в складне фінансове становище.

Усі, хто прагне знайти додатковий дохід в Інтернеті.

-- Де вони зустрічаються? Можливо, в Телеграмі є якісь таємні чати?

-- Вважаю, що через різні соціальні мережі, такі як Телеграм та Фейсбук.

-- Який ліміт слід встановити на банківську картку, щоб подолати це явище?

-- Тут регулятор має ви­значитись з обмеженнями, які б зменшили використан­ня таких схем. З одного боку, це нібито посягання на пра­ва громадянина: якщо хтось має картку, то він повинен мати можливість нею корис­туватися необмежено. Але, з іншого боку, якщо виявля­ється не зовсім добра для країни схема, треба прийма­ти відповідне законодавство, яке передбачає хоч якесь по­карання за такі дії. Регулятор має визначитися, як мінімізу­вати суми операцій за таки­ми схемами.