Близько 50% українців вважають, що ухвалення рішення про легалізацію грального бізнесу було помилковим, згідно з результатами соціологічного дослідження ZN.UA.

Замість цивілізованої індустрії українці отримали неконтрольований та токсичний ринок.

Відкриття грального ринку в Україні у 2020 році продемонструвало, що уявлення про термін "легалізація" суттєво відрізняються від реальних наслідків, які спостерігалися протягом останніх чотирьох років, зазначає Євген Плінський у своїй статті "Перевернути гральний стіл. Що не так із гральною індустрією і що з цим хоче робити влада". При цьому майже половина українців вважає, що рішення про легалізацію азартних ігор було помилковим кроком з боку уряду.

В рамках соціологічного опитування, проведеного на замовлення ZN.UA Центром Разумкова, у громадян запитали: "На вашу думку, легалізація грального бізнесу в Україні була правильним рішенням?".

Відповідно до опитування, 44,7% громадян України висловили думку, що рішення про легалізацію азартних ігор є хибним. Натомість 34,2% респондентів підтримують цю ініціативу, а 21% учасників опитування не можуть визначитися зі своєю позицією.

"Замість створення цивілізованої індустрії з прозорими правилами, контрольованим оподаткуванням і захистом людей від агресивної індустрії ми отримали абсолютно непрозорий, максимально токсичний, наповнений хаосом і незрозуміло ким контрольований ринок, який миттєво звалився на голови українців, щороку вибиваючи з їхніх кишень, за даними НБУ, близько 200 млрд грн", - пише Плінський.

Водночас Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), яка стала регулятором ігорного ринку, виявилася нежиттєздатною та корумпованою. За чотири роки КРАІЛ так і не створила систему онлайн-моніторингу, натомість налагодила видачу ліцензій бізнесу з РФ, а також загрузла в "тємках" і "схємках".

З точки зору податкових надходжень, як зазначає Плінський, вони все ще не відображають реальний обсяг ринкових операцій. У той же час, народні депутати та Національний банк намагаються виявити прогалини і схеми ухилення від податків та вирішити ці питання в процесі їх виявлення.

"Водночас ринок виявився настільки маржинальним, що масштаб рекламних кампаній став безпрецедентним, а система втягування людей у гру перетворилася на загрозу національного рівня. Автори легалізації разом із КРАІЛ, захопившись швидкою видачею дорогих ліцензій, зовсім не подбали про інструменти захисту людей від агресивних дій операторів ринку й не створили працюючої системи допомоги в подоланні ігрової залежності та захисту від неї", - додає автор.

Він зазначає, що українці опинилися без підтримки перед агресивною індустрією та її технологіями, а також величезними фінансовими ресурсами азартного бізнесу. Як наслідок, тепер громадяни витрачають на азартні ігри більше коштів, ніж жертвують на потреби Збройних Сил України.

"Сьогодні очевидно, що, умисно чи ні, автори запуску грального ринку викотили абсолютно "сирий продукт", хибність і необхідність змін у якому визнано вже на всіх рівнях, від парламенту та уряду до офісу президента", - додав Плінський.

Уряд планує здійснити реформу азартної індустрії, яка буде реалізована у кілька етапів. На першому етапі передбачено ліквідацію КРАІЛ і створення нового "центрального органу виконавчої влади", який відповідатиме за реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор. Крім того, на цьому етапі заплановані зміни в оподаткуванні грального бізнесу та впровадження єдиної платіжної системи.

На наступному етапі реформи уряд має намір здійснити контроль за платіжними операціями. Крім того, передбачено відкриття ігрового ринку для закордонних компаній.

Завершення трансформації ігрової індустрії передбачає проведення аналізу результатів двох попередніх етапів реформи, а також оцінку ефективності податкової системи, яка передбачає ставку 5% від валового доходу замість 18% на валовий гральний дохід та 18% на прибуток. Це стане основою для третього етапу реформи.